Останнім часом у нашому суспільстві чомусь поширюються думки серед дітей: "Я - дитина і мені нічого не буде!", "Ти - ніхто, я кращий за тебе (маю кращий одяг, більше кишенькових, багатших батьків...)", "Я - уже особистість і ніхто з цим не посперечається!" Але чи правильно вважати себе особистістю уже в такому юному віці? Невже справді всі такі різні і зовсім не схожі один на одного? А як же діти з особливими потребами? Яке має бути ставлення до них?

Саме над цими питаннями учні 2-Д класу зі своїми наставниками ( Ольга Махновець , Оксана Свередюк ) працювали під час Дня толерантності, 17.11.2021. Чудово розуміючи, що ми всі різні і потрібно приймати іншу людину такою, якою вона є, ми не завжди поводимося коректно й адекватно. Граючи ігри, складаючи пазли діти почерпали перші ази толерантності. Переглянуті мультиплікації змусили кожного задуматися над своїм ставленням до особливих дітей. Під час відвертої розмови усі дружньо створили віночок толерантності. На ньому кожен учень прикріпив квіточку з рисами толерантності, які має чи хотів би мати. Трепетним моментом стало прикрашання віночка стрічками, де кожен колір символізував підтримку дітей з ООП: з вадами слуху та зору, ДЦП, синдром Дауна, аутизмом.

Завершенням заходу стала робота з притчею про забиті цвяхи ворожнечі, нерозуміння, жорстокості в душах людей.

"Ми всі різні, але такі схожі. Так будьмо ж толерантними!"- звучали слова з дятячих уст, як підсумок заняття.